Початок повномасштабної війни став без перебільшення шоком для країни загалом і влади зокрема. Війна вимагала максимальної концентрації та відсікання усього наносного і необов’язкового.
Правдивість цієї тези можна добре простежити на діяльності президента Володимира Зеленського.
Буквально за кілька тижнів до 24-го лютого він приділяв багато уваги не тільки боротьбі з олігархами чи політичними конкурентами. Його також турбували кулуарні медійні ігри, величина будівництва чи розстановка своїх людей у другорядні державні органи.
Але після початку вторгнення увага Зеленського зосередилася на двох речах: обороні та міжнародці. І річ, очевидно, не в тому, що саме такий функціонал президента прописаний у Конституції. Як виявилось, ні на що інше в справді критичній ситуації часу попросту не вистачає.
Отправить ответ