“Усі вважали 3агuблuм”. ЛЕГЕНДА гер0й Іст0рія 0фіцера з Хмельниччини, котрого два місяці перех0вувала родина з Херсону

Авторка: Ярослава Антошевська

Вивів побратимів з ворожого оточення, був важко поранений, вважався загиблим. Повномасштабне російське вторгнення старший лейтенант Дмитро Чавалах з Ярмолинецької тергромади зустрів на Херсонщині. За героїчну участь в обороні краю отримав звання Героя України з врученням ордена “Золота зірка”.

Історію подільського воїна дізнавалася команда Суспільного.

Офіцер, ротний, учасник АТО та ООС Дмитро Чавалах з Ярмолинеччини одним із перших від початку повномасштабного російського вторгнення отримав звання Героя України. 24 лютого він зустрів ворога на Херсонщині.

На фото Дмитро Чавалах.

На фото Дмитро Чавалах. Фото: Суспільне Хмельницький

“Отримали наказ висуватися на рубіж, зупинити противника, під час висування на цей рубіж стало зрозуміло, що ми потрапили в оточення. Була дана команда прориватися через Антонівський міст у бік Херсона. Тоді перед нами першою пішла танкова рота, вона основний удар взяла на себе. Після того, як вони закріпилися на іншому березі Дніпра, на штурм пішли ми, піхота. Прорвали міст, зачистили від піхоти, і закріпилися на іншому боці”, – говорить Дмитро.

Під час закріплення Дмитро Чавалах отримав важке поранення. Попри це, ще протягом 5-10 хвилин продовжував давати команди по радіостанції.

“Остання з них: “Забирайте, бо ми вже все””, – пригадує Дмитро.

Дмитро з побратимами

Дмитро з побратимами. Фото: Суспільне Хмельницький

Евакуювали Дмитра Чавалаха бійці з ТРО. Вони ж завезли його до лікарні.

“Інформація в моєму батальйоні в яку лікарню, в якому стані мене доставили, була втрачена. Телефон на той момент у мене був відсутній, зв’язку зі мною не було, так, як я був важко поранений, почали думати, що я загинув”, – каже Дмитро.

26 лютого після складної операції офіцер прийшов до тями. Каже, одразу зателефонував командиру батальйону та мамі. Вона, каже, не пізнала його голос: “Вона сказала, що це не мій голос, що це не я. Вона не повірила, що це я. Довелося мені згадувати ситуації з дитинства, які знаємо тільки ми. Після цього, як я їй це все розповів, вона зрозуміла, що це я”.

Після двох місяців переховування Дмитра Чавалаха евакуювали на підконтрольну Україні територію, де він продовжив лікування.

Після двох місяців переховування Дмитра Чавалаха евакуювали на підконтрольну Україні територію, де він продовжив лікування. Фото: Суспільне Хмельницький

Після 28 днів лікування, почали окупанти ходити по лікарнях, перевіряти чи є там пораненні українські військові, говорить Дмитро: “Я зрозумів, що потрібно виходити з лікарні й десь переховуватися. Є така дуже хороша волонтерка Любов Чернецька, вона дуже сильно допомагала нашому батальйону, і вона в той момент допомогла мені знайти людину, яка мене буде переховувати. Цей чоловік приїхав, забрав мене, під свою відповідальність. У нього родина, діти, він міг просто відмовитися, але це така непоодинока практика, коли люди з Херсону переховували в себе наших військових”.

Після двох місяців переховування в херсонській родині Дмитра Чавалаха вдало евакуювали на підконтрольну Україні територію, де він продовжив лікування.

2 березня Президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння звання Героя України Дмитру Чавалаху з врученням ордена “Золота зірка”.

Дмитру Чавалаху надали звання Героя України з врученням ордена «Золота зірка».

Дмитру Чавалаху надали звання Героя України з врученням ордена «Золота зірка». Фото: Суспільне Хмельницький

“Коли наш Президент зачитував наказ про присвоєння звання, то спочатку називав військовослужбовців, які посмертно отримали нагороду. Моє прізвище він зачитав без прикладки “посмертно”, але всі люди в той момент вже налаштувалися на цю фразу. І тут така ситуація вийшла, всі одразу почали телефонувати мамі, плакати, казати, що твій малий загинув. Мама така каже, ну не може бути, зайшла в інтернет, передивилася ще раз, все нормально, немає допису посмертно. Вона потім зателефонувала і насварилася на них”, – пригадує Дмитро Чавалах.

В майбутньому Дмитро мріє допомагати військовим з реабілітацією.

В майбутньому Дмитро мріє допомагати військовим з реабілітацією. Фото: Суспільне Хмельницький

Офіцер розповів, коли повернувся додому, то були люди, які зустрічали його з дивуванням і словами: “Ти що, живий!?”.

Дмитро Чавалах каже, в майбутньому хоче допомагати військовим, які потребують реабілітації. Тож, цього року вирішив освоїти ще й професію військового психолога.

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*