Чօрне гօре на наաій вулиці Садօвій. Від цьօго гօря не вистачає пօвітря, німіють ноги і руки…

Чорне горе на нашій вулиці Садовій. Від цього горя не вистачає повітря, німіють ноги і руки. від пострілу танкової гармати в невідомому нам маленькому селі Сухий Ставок на Херсонщині загинув наш Діма Сілаєв –

спортивний сусідський хлопець з хати навпроти, що ще недавно привітно дивився величезними очиськами на всіх нас. Більш допитливої дитини я не знав. Він ніби поспішав жити.

Не забуду його маленьким в синьому костюмчику. Полюбляв крутитися серед дорослих і підтримував з ними розмову як «старий». Приходив до мене на пасіку, читав книжки з нашої домашньої бібліотеки. Казав, що в шкільній книгозбірні перечитав усі енциклопедії. Блискуче закінчив школу.

Захоплено вчився на математичному факультеті ВНУ. Працював у Лаврівській школі вчителем математики та викладачем у Луцькому медичному коледжі.

Не розлучався з гирями. Полюбляв фотографувати. Мріяв одружитися. Любив життя. Часто збентежено дзвонив тітці-рашистці в Крим і намагався годинами говорити про несправедливість та підступність цієї війни. А потім бідкався, що у відповідь – стіна…

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*