Його не цікавили посади, звання і великі гроші. Його не можна було умовити або змусити за гроші зробити те, що він вважав “не по совісті”. Він все життя рятував людей, яким загрожувала розправа. Так вийшло, що останніми стали менти
Грубіян був відчайдушний, запросто міг погарячкувати, обматюкати когось, але так само швидко заспокоювався. Якщо заходив кудись і бачив там людину, відому як кінч*на мерз*та, міг наказати їй забиратися, а в разі відмови схопити за барки й викинути. Але ніколи не ображав слабких і ніколи не проходив повз, якщо бачив, як когось кривдять
Через це почуття справедливості він регулярно ліз на рожен і підставлявся. Йому неможливо було пояснити, що деякі речі, які робиш, не можна афішувати. Він не хотів ховатися, бо вважав, що правий. Він і був правий, але … в результаті виходили такі відео, як з прокурором, якими потім лякали кримчан, що досі в очі Білого не бачили і не знали про його існування
Отправить ответ